EnglishНа русском

ГЕНДЕРНІ ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ НА СТАЦІОНАРНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ, ГЕНДЕРНЫЕ И ПСИХОСОЦИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ФОРМЫ ШИЗОФРЕНИИ НА СТАЦИОНАРНОМ ЭТАПЕ ЛЕЧЕНИЯ, GENDER AND PSYCHOSOCIAL CHARACTERISTICS PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA TO INPATIENT TREATMENT STAGE | Г. В. Морванюк, Г. В. Морванюк, G.V. Morvanyuk | Чоловiче здоров'я, гендерна  та психосоматична медицина № 1, 2016

Свідоцтво
КВ № 20924-10724ПР
від 29.08.2014 року

ISSN 2413-8843

Зміст журналу № 1, 2016 стор. 50 - 58

Назад

УДК: 159.96+616.895

Г. В. МорванюкОдеський національний медичний університет, кафедра соціальної допомоги, загальної та медичної психології

ГЕНДЕРНІ ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ НА СТАЦІОНАРНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ

Г. В. МорванюкОдесский национальный медицинский университет, кафедра социальной помощи, общей и медицинской психологии

ГЕНДЕРНЫЕ И ПСИХОСОЦИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ФОРМЫ ШИЗОФРЕНИИ НА СТАЦИОНАРНОМ ЭТАПЕ ЛЕЧЕНИЯ

G.V. MorvanyukOdessa national medical university, Department social helping, general and medical psychology

GENDER AND PSYCHOSOCIAL CHARACTERISTICS PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA TO INPATIENT TREATMENT STAGE

Мета дослідження. Використання гендерного підходу в комплексній діагностиці та комплексній терапії параноїдної форми шизофренії (ПШ). Матеріали і методи. У дослідження були включено 167 хворих на ПШ. Всі обстежувані були розділені на дві групи за гендерною ознакою: 89 чоловіків склали групу один (Г1), а 78 жінок – групу два (Г2). Дослідження проходило на протязі 2010 – 2015 років на базі КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Результати. В результаті проведеного дослідження виявлено, що більш ніж половина чоловіків (68,5%) і жінок (60,2%) на момент обстеження не мали власної сім’ї, проте всі вони жили у сім’ях своїх родичів. Зберегли власні сім’ї і 31,4% чоловіків і 39,8% жінок, проте деякі з пацієнтів кожної з груп були офіційно одруженими, проте проживали окремо (Г1 – 4,5%; Г2 – 3,9%). Більшість чоловіків (91%) і жінок (92,3%) мали складні конфліктні взаємини з родичами. Найбільш виражене почуття незадоволеності серед хворих чоловіків та жінок пов’язане з наступними факторами: «власний спосіб життя в цілому», «можливість вибору місця роботи», «можливість проводити відпустку», «дозвілля», «відносини з чоловіком / жінкою», «відносини з дітьми», «власне положення в суспільстві», «зміст своєї роботи в цілому», «умови професійної діяльності» та «обстановка в суспільстві (державі)» Серед чоловіків та жінок домінуючою є копінг-стратегія «уникнення проблем» (94,4% осіб Г1; 97,4% пацієнток Г2), при якій хворі намагалися уникнути контакту з навколишньою дійсністю, піти від вирішення проблем. На другому місці за частотою використання знаходилась стратегія «пошук соціальної підтримки», яка широко використовувалась 89,9% хворих Г1 та 94,9% – Г2. Висновки. Гендерні особливості обстежених пацієнтів, які страждають на ПШ полягають у наступному. Особистісну організацію відрізняють специфічні фактори, їх комплекси і блоки. У жінок виявлено найбільші прояви тривоги, когнітивних порушень, а ніж у чоловіків, в яких найбільш представлено інтроверсію.

Цель исследования. Использование гендерного подхода в комплексной диагностике и комплексной терапии параноидной формы шизофрении (ПЖ). Материалы и методы. В исследование были включены 167 больных ПЖ. Все обследуемые были разделены на две группы по гендерному признаку: 89 мужчин составили группу один (Г1), а 78 женщин - группу два (Г2). Исследование проходило в течение 2010 - 2015 годов на базе КУ «Одесский областной медицинский центр психического здоровья». Результаты. В результате проведенного исследования выявлено, что более половины мужчин (68,5%) и женщин (60,2%) на момент обследования не имели собственной семьи, однако все они жили в семьях своих родственников. Сохранили свои семьи и 31,4% мужчин и 39,8% женщин, однако некоторые из пациентов каждой из групп были официально женатыми, однако проживали отдельно (Г1 - 4,5%; Г2 - 3,9%). Большинство мужчин (91%) и женщин (92,3%) имели сложные конфликтные отношения с родственниками. Наиболее выраженное чувство неудовлетворенности среди больных мужчин и женщин связано со следующими факторами: «собственный образ жизни в целом», «возможность выбора места работы», «возможность проводить отпуск», «досуг», «отношения с супругом / женщиной», «отношения с детьми», «собственное положение в обществе», «содержание своей работы в целом», «условия профессиональной деятельности» и « обстановка в обществе (государстве)». Среди мужчин и женщин доминирует копинг-стратегия «избегание проблем» (94,4% лиц Г1; 97,4% пациенток Г2), при которой больные пытались избежать контакта с окружающей действительностью, уйти от решения проблем. На втором месте по частоте использования находилась стратегия «поиск социальной поддержки», которая широко использовалась 89,9% больных Г1 и 94,9% - Г2. Выводы. Гендерные особенности обследованных пациентов, страдающих ПЖ заключаются в следующем. Личностную организацию отличают специфические факторы, их комплексы и блоки. У женщин выявлено более выраженные проявления тревоги, когнитивных нарушений, чем у мужчин, в которых наиболее представлено интроверсию.

Aim of the study was to use gender approach in complex diagnostics and complex therapy of the paranoid form of schizophrenia. Materials and methods. The study included 167 patients with paranoid form of schizophrenia. All participants were divided into two groups by gender: 89 men Group 1 (G1), and 78 women - Group 2 (G2). The study was conducted during 2010-2015 on the premises of “Odessa Regional Medical Center for Mental Health”. Results. As a result of the study, more than half of the men (68.5%) and women (60.2%) had no family at the time of the study, but all lived in the families with their relatives. 31.4% of men and 39.8% of women saved their families, however some of the patients in each group were offi cially married, but lived separately (G1 - 4.5%, G2 - 3.9%). Most men (91%) and women (92.3%) had diffi cult confl icts with their relatives. The most pronounced feeling of dissatisfaction among sick men and women is related to the following factors: “own way of life as a whole”, “opportunity to choose a place of work”, “opportunity to spend holidays”, “leisure”, “relations with spouse / woman”, “relations with children “,” his/her own position in society”, “content of their work as a whole”, “conditions of professional activity” and “the situation in society (state)”. Men and women use the coping strategy of “avoiding problems” (94.4% of G1 people, 97.4% of G2 patients), whereas patients tried to avoid contact with the surrounding reality, to avoid solving problems. The second most frequently used was the strategy of “seeking social support”, which was widely used by 89.9% of patients in G1 and 94.9% in G2. Conclusions. Gender features of the examined patients suff ering from paranoid form of schizophrenia are as follows. Personality organization is distinguished by spe52 cifi c factors, their complexes and blocks. Women showed more pronounced manifestations of anxiety, cognitive impairment when compared to men who demonstrated higher level of introversion.

№ 1, 2016 стор. 50 - 58


Переглянути у форматі pdf

Г. В. Морванюк
ГЕНДЕРНІ ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ НА СТАЦІОНАРНОМУ ЕТАПІ ЛІКУВАННЯ


Редакційна колегія

Михайлов Борис Володимирович, Головний редактор, д. м. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України (ХМАПО)

Засєда Юрій Ігорович, Заст. головного редактора, д. м. н.

Савченко Вікторія Станіславівна, Відповідальний секретар, к. біол. н

Болотна Л.А., д.мед.н., проф. (ХМАПО)

Бондаренко В.О., д.мед.н.

Борис О. М., д.мед.н., проф.

Воронков Л.Г., д.мед.н.

Дарій В.І., д.мед.н., проф.

Зозуля І.С., д.мед.н., проф.

Котенко О.Г., д.мед.н.

Коваленко В.М., д.мед.н., проф.

Кришталь Є.В., д.мед.н., проф. (ХМАПО)

Лінський І.В., д.мед.н., проф.

Лучицький Е.В., д.мед.н., проф.

Лісовий В.М., д.мед.н., проф.

Маркова М.В., д.мед.н., проф. (ХМАПО)

Марута Н.О., д.мед.н., проф.

Мішиєв В.Д., д.мед.н., проф.

Міщенко Т.С., д.мед.н., проф.

Напрєєнко О.К., д.мед.н., проф.

Нікольський І.С., д.мед.н., проф.

Підкоритов В.С., д.мед.н., проф.

Ревенок О.А., д.мед.н., проф.

Стаховський Е.О., д.мед.н., проф.

Сосін І.К., д.мед.н., проф.

Табачников С.І., д.мед.н., проф.

Федоренко О.Є., д.мед.н.

Хвисюк О.М., д.мед.н., проф. (ХМАПО)

Чабан О.С., д.мед.н., проф.

Шевченко Н.Ф., д.психол.н., проф.

Igor Racu, PhD, University Professor (Moldova)

Dabkowski M., MD, PhD (Poland)

Semihodskiy A., PhD (UK)

Редакційна рада

Аймедов К.В., д.мед.н., проф. (Україна)

Білобривко Р.І., д.мед.н., проф. (Україна)

Більченко О.В., д.мед.н., проф. (Україна)

Бітенський В.С., д.мед.н., проф., чл.-корр. НАМН України (Україна)

Волошин П.В., д.мед.н., проф. (Україна)

Кожина Г.М., д.мед.н., проф. (Україна)

Курило В.О., д.мед.н., доц. (Україна)

Марченко В.Г., д.мед.н., проф. (Україна)

Москаленко В.Ф., д.мед.н., проф. акад. НАМН України, (Україна)

Поліщук М.Є., д.мед.н., проф. чл.-кор. НАМН України (Україна)

Пшук Н.Г., д.мед.н., проф. (Україна)

Самохвалов В.П., д.мед.н., проф. (Чехія)

Скрипніков А.Н., д.мед.н., проф. (Україна)

Тронько Н.Д., д.мед.н., проф., акад. НАМН

України,, чл.-кор. НАН України (Україна)

Федак Б.С., д.мед.н., доц. (Україна)

Федотов В.П., д.мед.н., проф. (Україна)

Фещенко Ю.І., д.мед.н., проф., акад. НАМН України (Україна)

Хвисюк М.І., д.мед.н., проф. (Україна)

Шестопалова Л.Ф., д.психол.н, проф. (Україна)

M. Bullinger, PhD, Prof. (Germany)

G.J. Moller, MD, Prof. (Germany)

N. Sartorius, MD, Prof. (Switrerland)

D. Wasserman, MD, Prof. (Netherland)

Рецензенти за спеціальностями

Сексологія:

Кришталь Є. В., Маркова М. В., Чугунов В. В.

Психіатрія:

Марута Н. О., Мішиєв В. Д., Михайлов Б. В., Підкоритов В. С., Ревенок О. А., Чугунов В. В.

Психотерапія:

Михайлов Б. В., Чабан О. С., Чугунов В. В.

Загальна і медична психологія:

Кришталь Є. В., Маркова М. В., Михайлов Б. В., Шевченко Н. Ф.

Наркологія:

Лінський І. В., Сосін І. К., Табачников С. І.

Ендокринологія:

Бондаренко В. А., Лучицький Є. В.

Кардіологія:

Воронков Л. Г., Коваленко В. М.

Урологія і андрологія:

Лісовий В. М., Лучицький Є. В., Стаховський Е. О.

Дерматовенерологія:

Болотна Л. А., Федоренко О. Є., Федотов В. П.

Неврологія:

Дарій В. І., Зозуля І. С., Міщенко Т. С.

© УкраЇнський журнал “Чоловiче здоров'я, гендерна та психосоматична медицина”