УДК: 616.127-005.8-089.5.036+159.9.072.5

Н. О. ПерцеваДержавний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. ДніпроЛ. О. ХрустальоваДержавний заклад «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро

КЛІНІЧНО ЗНАЧИМІ ЗМІНИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДУ

N. O. PertsevaState institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, the city of DniproL. O. KhrustalevaState institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine”, the city of Dnipro

CLINICALLY SIGNIFICANT CHANGES IN THE QUALITY OF LIFE OF PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE AFTER MYOCARDIAL REVASCULARIZATION

Н. О. ПерцеваГосударственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. ДнепрЛ. О. ХрусталеваГосударственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр

КЛИНИЧЕСКИ ЗНАЧИМЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПОСЛЕ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ МИОКАРДА

Мета роботи – оцінка клінічно значимих змін якості життя (яж) хворих на ішемічну хворобу серця (іхс) після реваскуляризації міокарду порівняно з медикаментозною терапією.
Матеріали і методи дослідження. У дослідження було включено 215 хворих на ішемічну хворобу серця, яким проводилася оцінка якості життя за Сіетлським опитувальником (SAQ). Пацієнтів було розподіллено на три групи: хворі, яким проводилося аортокорона-рне шунтування (АКШ); хворі, яким проводилося стентування коронарних артерій (СКА) та група медикаментозної терапії.
Результати. Оцінка результатів обстеження за шкалами Сіетлського опитувальника з використанням критеріїв клінічно значимої різниці показала, що хворі групи СКА мали клінічно значиме поліпшення в межах кожного домену SAQ: через 3 місяці після лікування за всіма шкалами у 60,0 % обстежених, через рік – у 80,0 %. Через 1 рік частка хворих з клі-нічно значущими поліпшеннями за всіма шкалами SAQ склала у групі СКА 81,9 %, у групі АКШ 32,9 % (р<0,001).
Висновки. Клінічно значуще покращення ЯЖ виступає вагомим аргументом на користь виконання стентування коронарних артерій (пріоритетна стратегія лікування) або АКШ у пацієнтів, хворих на ІХС.

The goal of the study was to evaluate clinically significant changes in the quality of life (QOL) in patients with coronary heart disease (CHD) after myocardial revascularization compared with drug therapy.
Materials and methods of research. The study included 215 patients with coronary heart disease who underwent a quality of life assessment according to the Seattle questionnaire (SAQ). Patients were divided into three groups: patients undergo-ing aortocoronary bypass surgery (CABG); patients who underwent stenting of the coronary arteries (SCA) and a group of drug therapy.
Results. Evaluation of the results of the survey on the scales of the Seattle questionnaire using the criteria of clinically significant difference showed that the patients of the SCA group had clinically significant improvement within each SAQ domain: in 3 months after treatment on all scales in 60.0% of the examined, in a year - in 80, 0%. After 1 year, the propor-tion of patients with clinically significant improvements in all SAQ scales was 81.9% in the SCA group, 32.9% in the CABG (p<0.001).
Conclusions. Clinically significant improvement of QOL is a weighty argument in favor of coronary artery stenting (a priority treatment strategy) or CABG in patients with ischemic heart disease.


Цель работы - оценка клинически значимых изменений качества жизни (КЖ) больных ишемической болез-нью сердца (ИБС) после реваскуляризации миокарда по сравнению с медикаментозной терапией.
Материалы и методы исследования. В исследование было включено 215 больных ишемической болезнью сердца, у которых проводилась оценка качества жизни по Сиэтлскому опроснику (SAQ). Пациентов разде-лили на три группы: больные, которым проводилось аортокоронарное шунтирование (АКШ); больные, которым проводилось стентирование коронарных артерий (СКА) и группа медикаментозной терапии.
Результаты. Оценка результатов обследования по шкалам Сиэтлского опросника с использованием кри-териев клинически значимой разницы показала, что больные группы СКА имели клинически значимое улуч-шение в пределах каждого домена SAQ: через 3 месяца после лечения по всем шкалам у 60,0% обследованных, через год - в 80,0 %. Через 1 год доля больных с клинически значимыми улучшениями по всем шкалам SAQ составила в группе СКА 81,9 %, в группе АКШ 32,9 % (р<0,001).
Выводы. Клинически значимое улучшение КЖ выступает весомым аргументом в пользу выполнения стен-тирования коронарных артерий (приоритетная стратегия лечения) или АКШ у пациентов с ИБС.

№ 1, 2018 стор. 20 - 27

Переглянути у форматі pdf

Н. О. Перцева, Л. О. Хрустальова
КЛІНІЧНО ЗНАЧИМІ ЗМІНИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДУ